ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА ЮРИДИЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
 

Реклама


Пошук по сайту
Пошук по назві
книги або статті:




Замовити роботу
Замовити роботу

Від партнерів

Новостi



Алфавитный указатель по авторам книг

> Книги по рубрикам >
Книги > К > Практична філософія та правовий порядок: Збірка наукових статей. - Кривуля О. М. , Харків 2000

Алфавiт по авторам :
| 1 | 2 | 6 | 8 | А | Б | В | Г | Д | Е | Ж | З | И | К | Л | М | Н | О | П | Р | С | Т | У | Ф | Х | Ц | Ч | Ш | Щ | Э | Ю | Я |


Практична філософія та правовий порядок: Збірка наукових статей. - Кривуля О. М. , Харків 2000

І. В. Венедіктова (Харків) Упорядкування відносин власності в перехідному суспільстві


Головне місце в економічних відносинах посідає власність. Можна припустити, що відносини власності існували ще за часів раннього розвитку людського суспільства, коли людина почала займатися полюванням, риболовлею та виробництвом знарядь праці. Тоді «усвідомлення «ця річ моя» виникає тут просто і психологічно неминуче» [1, с. 332]. Як економічна категорія, власність характеризується привласненням особою або групою осіб матеріальних благ, які створені природою чи людиною в процесі виробництва. Суспільні відносини, що виникають з приводу власності, виділяють з певної групи людей тих, хто ставиться до речей як до своїх (власників). А решта має ставитися до них як до чужих та утримуватися від посягання на них (це невласники) [2, с. 263]. Власність - це ядро економічних відносин, які в свою чергу є базисом суспільних відносин. Ще у XVIII столітті Дж. Локк назвав право власності природним невід'ємним правом на рівні з правами на життя і свободу. А пізніше К. Маркс зформулював ідею «загальної приватної власності», центром якої було не знищення приватної власності, як цю ідею розтлумачили комуністи, а існування «громади як загального-капіталіста». Можливо, в данному'випадку розумілася конструкція, яку зараз ми називаємо колективною власністю. Таким чином, власність може бути і приватною, і колективною, і державною, і виступати в будь-якій іншій формі, яка не протирічить закону. І ця різноманітність норм потребує чіткого врегулювання. Міра, яку встановлює влада в цьому процесі, і є показником політичного режиму в державі (чи то тоталітаризм, коли влада находиться в руках однієї людини чи групи осіб (партії), чи «демократичний» хаос). Але тим чи іншим шляхом держава намагається упорядочите ці відносини.

В перехідних суспільствах ситуація погіршується нездатністю політичною правління запровадити життєздатні механізми врегулювання відносин власності, коли зашивається одна «правова діра», а поруч з нею відкривається інша. І в цьому випадку доречніше не штопати стару ковдру, а придбати нову. Модель перехідного періоду і різниться тим, що у суспільства є вибір з різних можливих варіантів найбільш ефективного, який дозволяє швидко і результативно перейти в нову якість, обходячи стороною безглузду руйнацію і «шокові експерименти над смертельно хворим механізмом» (І. Лукінов).

Вчені намагаються розробити стратегії виходу перехідного суспільства із статусу перехідного:

1.  Змінити політичний курс.

2.  Послідовно здійснити ефективні ринкові реформи.

3.  Провести приватизацію і реконструкцію збиткових державних підприємств.

Як бачимо, власність потребує реформування в перехідних суспільствах на рівні з такими стовпами держави, як політика і економіка, хоча, звичайно, не можна їх порівнювати і ставити в один ряд.

В Україні Конституція гарантує людині право на власність: право володіти, користуватися чи розпоряджатися своїм майном (ст. 41) [3]. Правова регламентація власності та дій, пов'язаних з нею, визначена Законом України «Про власність», який тлумачить право власності, як врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном; вказує на те, що власник на свій розсуд володіє, користується та розпоряджається належним йому майном, а також має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону [4]. Закон надає власникові широкі повноваження, що обмежені тільки рамками закону, по використанню тріади правосилля відносно належного йому майна. Швидкими темпами провелась частина приватизації і є подальший курс на її проведення. Вводяться нові правові інститути для більш ефективного управління власністю, як-то: інститут довірчого управління майна, агентський договір і т.д.

Тенденції розвитку відносин власності в перехідних суспільствах (в наш час це держави Центральної і Східної Європи, Південно-Східна Азія, Китай, В'єтнам і т.д.) полягають в тому, що стабільність в державі настає тоді, коли держава е своєрідним арбітром у відносинах власності, враховуючи в своїй політиці і інтереси держави, і найбільшого кола осіб, і інтереси окремого індивіда.

Список літератури:

1. Покровский И. А. История римского права. Петроград, 1915. 2. Гражданское право Украины / Под ред. проф. А. А.Пушкина, доц. В. М.Самойленко. - Харьков: «Основа». - 1996. 4.1. 3. Конституція України, прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 26 червня 1996 року. 4. Ст. 2, ст.4 Закон України «Про власність» від 07.02.1991року // Закони України. - Т.1. - Київ: Верховна Рада України, Інститут законодавства України. -1996.



Головна сторінка  |  Література  |  Періодичні видання  |  Побажання
Розміщення реклами |  Про бібліотеку


Счетчики


Copyright (c) 2007
Copyright (c) 2022