ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА ЮРИДИЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
 

Реклама


Пошук по сайту
Пошук по назві
книги або статті:




Замовити роботу
Замовити роботу

Від партнерів

Новостi



Алфавитный указатель по авторам книг

> Книги по рубрикам >
Книги > К > Адміністративне право України: Підручник. - Колпаков В. К., Кузьменко О. В. К.: Юрінком Інтер, 2003. ,

Алфавiт по авторам :
| 1 | 2 | 6 | 8 | А | Б | В | Г | Д | Е | Ж | З | И | К | Л | М | Н | О | П | Р | С | Т | У | Ф | Х | Ц | Ч | Ш | Щ | Э | Ю | Я |


Адміністративне право України: Підручник. - Колпаков В. К., Кузьменко О. В. К.: Юрінком Інтер, 2003. ,

4.3. Адміністративно-правові відносини та адміністративно-правові норми


У теорії адміністративного права майже одностайно визнається, що адміністративно-правова норма — це обов'язкове правило поведінки, яке встановлено і охороняється державою з метою юридичного опосередкування поведінки суб'єктів перш за все державно-управлінських відносин,


>>>66>>>

тобто перш за все, але не тільки і не всіх. Виходячи з цього, визначається об'єкт адміністративно-правових норм. Ним є поведінка лише тих суб'єктів, зв'язки яких пов'язані з громадянином і між собою: а) об'єктивно потребують адміністративно-правового впливу; б) з його допомогою можуть бути відкориговані.

Таким чином, визнається зв'язок державно-управлінських відносин не тільки з адміністративно-правовими (і правовими взагалі) нормами. Так, Закон України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 р. містить ст. 5 «Етика поведінки державного службовця», яка передбачає додержання державними службовцями етичних норм у процесі діяльності з виконання завдань і функцій держави, тобто державно-управлінських функцій.

Адміністративно-правова норма містить абстрактну конструкцію адміністративно-правових відносин. Саме ця конструкція застосовується як макет поведінки конкретних осіб. Сутність такої конструкції полягає в тому, що норма від імені держави визначає належну поведінку кожного зі своїх адресатів. Одних вона наділяє правом володарювати, інших -обов'язком виконувати волю володарюючого суб'єкта, встановлюючи обов'язкові правила, за якими відбувається «спілкування». Ці правила формулюються у вигляді взаємних прав та обов'язків.

З моменту вступу такої норми в силу відносини між сторонами будуються у межах її приписів. Якщо до моменту прийняття норми (набрання нормою сили) адміністративно-правових зв'язків між ними не існувало, то вони формуються. Якщо ж такі зв'язки існували, то вони, по-перше, упорядковуються, як того вимагає норма, по-друге, набувають характеру юридичних зв'язків (правових відносин). Оскільки йдеться про адміністративно-правові норми, то ці юридичні зв'язки будуть адміністративно-правовими відносинами.

Адміністративно-правові відносини, що є формою вираження державно-управлінських відносин, завжди мають державно-владний характер, тобто один з суб'єктів завжди наділений державою владними повноваженнями щодо інших учасників адміністративно-правових відносин.

Виникнення адміністративно-правових відносин — це, за своєю сутністю, юридичний рівень об'єктивізації загальної волі держави в реальній поведінці конкретних суб'єктів. Цей процес складається з трьох послідовно здійснюваних етапів:

по-перше, визначається необхідність (доцільність) і можливість встановлення конкретних адміністративно-правових відносин;

по-друге, створюється відповідна юридична конструкція, своєрідний абстрактний макет (склад) адміністративних правовідносин. Закріплюється певна абстракція в адміністративно-правових нормах. Наприклад, норми Закону України «Про правовий режим надзвичайного стану» від 16 березня 2000 р. містять достатню кількість абстракцій, що можуть сформувати відповідні правовідносини тільки за певних обставин (запровадження надзвичайного стану);


>>>67>>>

 

по-третє, це реалізація норм І, як наслідок, виникнення сталих, державно-владних правових зв'язків між адресатами норм у формі адміністративно-правових відносин.


Головна сторінка  |  Література  |  Періодичні видання  |  Побажання
Розміщення реклами |  Про бібліотеку


Счетчики


Copyright (c) 2007
Copyright (c) 2022