ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА ЮРИДИЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
 

Реклама


Пошук по сайту
Пошук по назві
книги або статті:




Замовити роботу
Замовити роботу

Від партнерів

Новостi



Алфавитный указатель по авторам книг

> Книги по рубрикам >
Книги > Ж > Господарське право: Навчальний посібник - Жук Л.А., Жук І.Л., Неживець О.М., Київ, 2003

Алфавiт по авторам :
| 1 | 2 | 6 | 8 | А | Б | В | Г | Д | Е | Ж | З | И | К | Л | М | Н | О | П | Р | С | Т | У | Ф | Х | Ц | Ч | Ш | Щ | Э | Ю | Я |


Господарське право: Навчальний посібник - Жук Л.А., Жук І.Л., Неживець О.М., Київ, 2003

§ 3. Органи й організація фінансового контролю в Україні


Фінансовий контроль здійснюється органами законодавчої, виконавчої влади, спеціальними контрольними органами, недержавними організаціями.
Розглянемо органи, що здійснюють фінансовий контроль в Україні.
1. Верховна Рада України. Згідно зі ст. 97 Конституції України Верховна Рада України безпосередньо і через свої органи вправі вирішувати питання, пов'язані з фінансовою діяльністю держави. Здійснює фінансовий контроль при розгляді і затвердженні проекту Державного бюджету і його виконанні, заслуховує звіти Кабінету Міністрів України. Постійні комісії Верховної Ради, кожна у своїй галузі, а постійна комісія з питань планування, бюджету, фінансів і цін — у будь-якій галузі систематично

>>>238>>>
контролюють фінансову діяльність органів виконавчої влади.
2. Президент. Важливі контрольні функції виконує Президент (наприклад, під час підписання законів України) і контрольне управління його адміністрації в галузі фінансової політики. Безпосередньо Президент здійснює фінансовий контроль, коли представляє на розгляд Верховної Ради України проект Державного бюджету України і звіт про його виконання.
3. Кабінет Міністрів України здійснює фінансовий контроль при забезпеченні фінансової політики України, державної політики в галузі ціноутворення й оплати праці, при складанні і виконанні Державного бюджету, здійсненні загальнодержавних і міждержавних економічних програм, створенні і діяльності різних фондів.
4. На місцях фінансовий контроль здійснюється місцевими Радами народних депутатів — при розгляді і затвердженні проекту бюджету, внесенні до нього змін і звіті про виконання, при заслуховуванні звітів голів постійних комісій, інших органів з питань фінансової діяльності. Повсякденний, систематичний контроль покладений на спеціальні фінансові і кредитні органи.
5. Міністерство фінансів України здійснює контроль за виконанням державного бюджету і за дотриманням Національним банком України і комерційними банками правил касового виконання державного бюджету за доходами. Крім цього, Міністерство фінансів установлює порядок ведення бухгалтерського обліку і складання звітності про виконання Державного і місцевого бюджетів, кошторисів витрат бюджетних установ, установлює форми обліку і звітності щодо касового виконання бюджетів.
Згідно з покладеними на нього завданнями Міністерство фінансів здійснює контроль за випуском і обертанням цінних паперів, веде загальний реєстр випуску цінних паперів в Україні, видає дозвіл на здійснення діяльності щодо випуску і обертання цінних паперів. Міністерство фінансів здійснює також

>>>239>>>
контроль за ефективністю використання і збереження закріпленого за підприємствами, установами й організаціями державного майна.
Місцеві фінансові органи контролюють витрати із бюджету, ефективність використання коштів, які виділяються з позабюджетних фондів місцевих Рад; здійснюють контроль за дотриманням законодавства у витраті засобів на оплату праці, утримання легкових автомобілів і службові відрядження; контролюють правильність проведення виплат за рахунок республіканського і місцевого бюджетів.
У системі Міністерства фінансів створені спеціальні контрольні служби: Державна податкова служба і Державна контрольно-ревізійна служба України.
6. Основними функціями Державної податкової служби України є: забезпечення дотримання законодавства про податки, повний облік усіх платників податків та інших обов'язкових платежів у бюджет, здійснення контролю і забезпечення правильності нарахування і сплати цих платежів. Головна державна податкова інспекція України і державні податкові інспекції в областях і містах здійснюють фінансовий контроль безпосередньо й організовують роботу нижчестоящих інспекцій; розробляють пропозиції щодо удосконалення законодавства про податки і платежі, здійснюють безпосередню розробку інструктивних методичних вказівок та інших актів для застосування податкового законодавства; розробляють форми податкових розрахунків, звітів і декларацій та інших платежів у бюджет, а також форм звітності податкових інспекцій про виконану роботу; роз'ясняють порядок застосування податкового законодавства й організації цієї роботи підлеглими податковими інспекціями.
При Головній державній податковій інспекції України створена Валютна інспекція для контролю законності валютних операцій, що проводяться резидентами і нерезидентами на території країни.
До підприємств, організацій, громадян-платників податків, які порушують податкову дисципліну, державним податковим інспекціям надане право за-

>>>240>>>
стосовувати фінансові санкції й адміністративні штрафи.
7. Державна контрольно-ревізійна служба України діє згідно з Законом України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» від 26 січня 1993 р.
Державна контрольно-ревізійна служба складається з Головного контрольно-ревізійного управління України, контрольно-ревізійних управлінь у Республіці Крим, обласних містах, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійних підрозділів (відділів, груп) у районах, містах і районах у містах.
Головні завдання державної контрольно-ревізійної служби (ст.2.) такі:
• здійснення державного контролю за витратою коштів і матеріальних цінностей, їх збереженням;
• контроль за станом і вірогідністю бухгалтерського обліку і звітності в міністерствах, відомствах, державних комітетах, державних фондах, бюджетних установах, а також на підприємствах і в організаціях, що отримують кошти з бюджетів усіх рівнів і державних валютних фондів;
• розробка пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їх надалі.
Державний контроль здійснюється у формі ревізії і перевірок.
Державна контрольно-ревізійна служба у своїй діяльності керується Конституцією України, іншими законодавчими актами, указами Президента і Кабінету Міністрів України.
Державна контрольно-ревізійна служба діє при Міністерстві фінансів України і підпорядковується Міністерству фінансів України.
Державна контрольно-ревізійна служба координує свою діяльність з місцевими Радами народних депутатів і органами виконавчої влади, фінансовими органами, державною податковою службою, іншими контролюючими органами, органами прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки.

>>>241>>>
Головне контрольно-ревізійне управління України очолює заступник Міністра фінансів України, начальник управління, який призначається Кабінетом Міністрів по представленню Міністра фінансів України.
Витрати на утримання державної контрольно-ревізійної служби (ст.6) визначаються Кабінетом Міністрів України і фінансуються з державного бюджету.
Головне контрольно-ревізійне управління України, контрольно-ревізійне управління Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя є юридичними особами, мають самостійні кошториси, розрахункові та інші рахунки в банках, печатку із зображенням Державного герба України і зі своїм найменуванням.
Головне контрольно-ревізійне управління, контрольно-ревізійні управління Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя виконують такі функції:
• організовують роботу контрольно-ревізійних підрозділів з проведення ревізій і перевірок, узагальнюють наслідки документальних ревізій і перевірок і у випадках, передбачених законодавством, повідомляють про них органи законодавчої і виконавчої влади;
• проводять ревізію і перевірки фінансової діяльності, збереження коштів і матеріальних цінностей, вірогідності обліку і звітності в міністерствах, відомствах, державних комітетах і інших органах державної виконавчої влади, у державних фондах, бюджетних установах, а також на підприємствах і в організаціях, що отримують кошти з бюджету і з державних валютних фондів;
• проводять ревізію і перевірки правильності використання державних засобів на утримання місцевих органів державної виконавчої влади, установ і організацій, що діють за кордоном і фінансуються за рахунок державного бюджету;
• проводять ревізію і перевірки повноти оприбуткування, правильності використання і зберігання валютних засобів;

>>>242>>>
• здійснюють контроль за усуненням недоліків і порушень, виявлених попередніми ревізіями і перевірками;
• розробляють інструктивні й інші нормативні акти про проведення ревізії і перевірок;
• здійснюють методичне керівництво і контроль за діяльністю підлеглих контрольно-ревізійних підрозділів, узагальнюють досвід проведення ревізії і перевірок і поширюють його серед контрольно-ревізійних служб, розробляють пропозиції щодо удосконалення контролю.
Державна контрольно-ревізійна служба наділена правами:
• ревізувати і перевіряти в міністерствах, державних комітетах і інших органах державної виконавчої влади, державних фондах, на підприємствах, в установах і організаціях грошові і бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрати засобів і матеріальних цінностей, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (грошових сум, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо);
• безперешкодного доступу в сховища, виробничі й інші приміщення для їхнього обстеження і з'ясування питань, пов'язаних з ревізією або перевіркою. Припиняти на розрахунковому й іншому рахунках у банках і фінансово-кредитних установах операції у випадках, коли керівництво об'єкта, на якому необхідно провести ревізію або перевірку, перешкоджає працівникові державної контрольно-ревізійної служби виконувати свої обов'язки;
• залучати на договірних засадах кваліфікованих фахівців для проведення контрольних обмірювань будівельних, монтажних, ремонтних та інших робіт, контрольних запусків сировини і матеріалів у виробництво, контрольних аналізів сировини, матеріалів і готової продукції, інших перевірок з оплатою за рахунок спеціально передбачених на цю мету коштів;

>>>243>>>
• вимагати від керівників об'єктів проведення інвентаризацій основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів і розрахунків, у необхідних випадках опечатувати каси і касові приміщення, склади, архіви;
• одержувати від Національного банку України і його установ, комерційних банків і інших кредитних установ необхідні відомості, копії документів, довідки про банківські операції і залишки засобів на рахунках об'єктів;
• одержувати від службових і матеріально відповідальних осіб об'єктів письмові пояснення з питань, що виникають у ході ревізії і перевірок;
• пред'являти керівникам і іншим службовим особам об'єктів, що ревізуються і перевіряються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства;
• стягувати в дохід держави грошові кошти, отримані міністерствами, відомствами, державними комітетами, державними фондами, підприємствами, установами й організаціями за незаконними угодами, без установлених законом основ і з порушенням чинного законодавства;
• накладати у випадках, передбачених законодавчими актами, на керівників та інших службових осіб підприємств, установ і організацій адміністративні стягнення.
8. Державна пробна палата України. До спеціальних органів фінансового контролю відноситься Державна пробна палата України і підлеглі їй регіональні державні міжобласні інспекції та постійні контролери на підприємствах по виробництву дорогоцінних металів і обробці алмазної сировини.
Задачею органів пробного нагляду є здійснення контролю за видобутком, використанням, виробництвом, обертанням, обліком і збереженням дорогоцінних металів і дорогоцінних каменів, виконанням операцій з перерахованими цінностями. Пробному наглядові підлягають усі суб'єкти підприємництва незалежно від форм власності, а також гро-

>>>244>>>
мадяни-підприємці, які здійснюють зазначені види діяльності.
Органи державного пробного нагляду виконують такі функції:
• здійснюють випробування, контрольний аналіз і клеймування ювелірних та інших побутових виробів з дорогоцінних металів, як виготовлених в Україні, так і завезених з-за кордону для продажу;
• проводять арбітражний контрольний аналіз для визначення змісту дорогоцінних металів;
• реєструють підприємства, установи й організації, а також громадян-підприємців, що здійснюють операції з дорогоцінними каменями тощо.
Службові особи органів державного пробного нагляду наділені правами щодо проведення перевірок і ревізії на піднаглядних об'єктах, мають право вимагати необхідні документи і матеріали, брати пояснення, проводити огляд приміщень, вилучати необхідні матеріали, давати розпорядження про усунення порушень, розглядати справи щодо адміністративних правопорушень; передавати матеріали про правопорушення, що мають ознаки злочину, правоохоронним органам.
Постанова про накладення штрафу надсилається в державну податкову інспекцію, що стягує штраф у безперечному порядку при невиконанні постанови порушником добровільно.
9. Органи страхування здійснюють контроль за страхуванням, зокрема проведенням страхових, інвестиційних і комерційних операцій. Наприклад, перевіряють у позичальника баланси й інші дані, що передбачені договорами (угодами) і необхідні для вивчення фінансового стану підприємства, установи, організації і надання їм кредитів.
10. Банківський контроль. Банківська система України складається з Національного банку України і комерційних банків. Контрольна діяльність НБУ випливає з його функцій. Він надає дозвіл на створення комерційних банків шляхом їх реєстрації; здійснює контроль за дотриманням ними банків-

>>>245>>>
ського законодавства, економічних нормативів, установлених законодавством, і власних нормативних актів; за дотриманням вимог при використанні комерційними банками наданих Національним банком України кредитів.
У випадку порушення законодавства комерційними банками Національний банк України має право застосовувати до них установлені законом санкції. Контроль здійснюється також при веденні рахунків банків-кореспондентів, проведенні операцій щодо касового виконання державного бюджету, здійсненні інкасації.
Національний банк України здійснює контроль за виконанням правил регулювання валютних операцій на території України з усіх питань, не віднесених Декретом Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 р. «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» до компетенції інших державних органів.
Крім того, Національний банк України здійснює контроль за діяльністю своїх установ, перевіряє фінансово-господарську діяльність підвідомчих йому підприємств і організацій.
Комерційні банки здійснюють фінансовий контроль у межах наданих їм повноважень.
Окремі міністерства і Державні комітети України здійснюють позавідомчий фінансовий контроль. Наприклад, Міністерство зв'язку України контролює дотримання правил поштових переказів і пересилання валютних цінностей через митний кордон України.
Державний митний комітет України здійснює контроль за дотриманням правил переміщення валютних цінностей через митний кордон України.
11. У Міністерстві юстиції 21 березня 1997 року зареєстроване Головне управління Державного казначейства України, що перебуває в підпорядкуванні Міністерства фінансів України, у функції якого входить:
• касове виконання державного бюджету;
• контроль за виконанням Державного бюджету не

>>>246>>>
тільки з позиції «скільки надійшло і на що витрачено», але і з позиції того, наскільки раціонально використовуються і як швидко бюджетні гроші надходять до їх одержувачів.
За порушення такого принципу Державне казначейство має право накладати на банки й інші фінансово-кредитні установи штрафи у випадках несвоєчасного зарахування коштів, що надійшли в держбюджет або державні цільові фонди.
12. Рахункова палата є суб'єктом державного контролю України і здійснює свою діяльність згідно з Законом України «Про Рахункову палату»
Рахункова палата є постійно діючим органом контролю, що створюється Верховною Радою України, підлегла і підзвітна їй.
Основними завданнями Рахункової палати є:
• організація і здійснення контролю за своєчасним виконанням видаткової частини Державного бюджету України, витратою бюджетних засобів;
• здійснення контролю за створенням і погашенням внутрішнього і зовнішнього боргу України;
• контроль за фінансуванням загальнодержавних програм;
• контроль за дотриманням законності щодо надання Україною позик і економічної допомоги іноземним державам;
• контроль за законністю і своєчасністю руху коштів Державного бюджету України і коштів позабюджетних фондів в установах Національного банку України й уповноважених банків тощо;
Рахункова палата здійснює контроль на принципах законності, плановості, об'єктивності, незалежності і гласності.
Рахункова палата виконує такі функції:
• здійснює контроль за виконанням законів України і прийнятих Верховною Радою України постанов, виконанням Державного бюджету України, фінансуванням загальнодержавних програм і використання коштів Державного бюджету України;
• здійснює за дорученням Верховної Ради України

>>>247>>>
контроль за виконанням Державного бюджету України з поквартального розподілу доходів і витрат відповідно до показників цього бюджету, у тому числі витрат з обслуговування внутрішнього і зовнішнього боргу України, витрат засобів цільових фондів;
перевіряє за дорученням комітетів Верховної Ради України використання органами виконавчої влади коштів загальнодержавних цільових фондів і коштів позабюджетних фондів;
контролює ефективність управління коштами Державного бюджету України державним казначейством України;
здійснює контрольні функції щодо фінансування загальнодержавних програм;
контролює інвестиційну діяльність органів виконавчої влади, перевіряє законність і ефективність використання фінансових ресурсів, виділених з Державного бюджету України на виконання загальнодержавних програм;
здійснює зв'язки з контрольними органами іноземних держав і відповідними міжнародними організаціями, укладає з ними угоди про співробітництво.
Рахункова палата має право: здійснювати експертно-аналітичні, інформаційні й інші види діяльності, що забезпечує контроль за використанням коштів загальнодержавних цільових фондів, коштів позабюджетних фондів, за цільовим використанням фінансово-кредитних і валютних ресурсів під час здійснення загальнодержавних програм;
проводити фінансові перевірки, ревізії в апараті Верховної Ради України, органах виконавчої влади, Національному банку України, Фонді державного майна України, інших підзвітних Верховній Раді України органах, а також на підприємствах і в організаціях незалежно від форм власності; перевіряти в органах і на об'єктах грошові документи, бухгалтерські книги, звіти, плани, кошториси витрат й іншу документацію щодо фінансо-

>>>248>>>
во-господарської діяльності, а також здійснювати перевірку касових операцій з наявними і цінними паперами, матеріальних цінностей, їх обліку, збереження і витрати;
• одержувати від керівників установ і організацій усю необхідну документацію й іншу інформацію про фінансово-господарську діяльність;
• проводити експертизу проектів Державного бюджету України, а також проектів законів і інших нормативних актів, міжнародних договорів України, загальнодержавних програм тощо.
13. Внутрішньогосподарський контроль — це перевірка виробничої і господарської діяльності підприємств бухгалтерією, фінансовим відділом та іншими економічними службами самого господарюючого суб'єкта.
Повсякденний, систематичний, внутрішньогосподарський фінансовий контроль здійснюється головними (старшими) бухгалтерами підприємств, установ, організацій.
Головні (старші) бухгалтери несуть відповідальність разом з керівниками за зміст і правильність оформлення фінансових документів. Вони мають право другого підпису документів, що є підставою для прийому й відпустки грошей і товарно-матеріальних цінностей. Кредитні і розрахункові зобов'язання без підпису головного (старшого) бухгалтера недійсні. Головний бухгалтер не має права приймати до виконання й оформлення документи за операції, що суперечать законодавству. У випадку одержання такого документа головний бухгалтер зобов'язаний у письмовій формі звернути увагу керівника на його незаконність, і тільки при повторному письмовому розпорядженні виконати його.
14. Аудиторська діяльність у системі фінансового контролю займає особливе місце.
Аудит — перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання з метою визначення вірогідності

>>>249>>>
їхньої звітності, обліку її повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам.
Зміст аудиторської діяльності полягає в організації, проведенні перевірок і пов'язаних з ними експертиз, консультацій з фінансових питань, аналізу фінансово-господарської діяльності й інших видів економіко-правового забезпечення підприємницької діяльності фізичних і юридичних осіб.
Аудиторську діяльність здійснюють окремі аудитори, що мають кваліфікаційний сертифікат на право займатися цією діяльністю і ліцензію (дозвіл), а також аудиторські фірми — організації будь-якої форми власності, що мають ліцензію на право здійснення аудиторської діяльності.
Закон України «Про аудиторську діяльність» від 22 квітня 1993 р. встановлює обставини, коли проведення аудита є обов'язковим, а саме: для підтвердження вірогідності і повноти річного балансу і звітності комерційних банків, фондів, бірж, компаній, товариств і інших господарських суб'єктів незалежно від форм власності і виду діяльності, звітність яких офіційно обнародується. Цей обов'язок не поширюється на установи й організації, що цілком утримуються за рахунок бюджету і не займаються підприємницькою діяльністю, а також суб'єкти з річним господарським оборотом у розмірі не більше двохсот мінімальних заробітних плат.
Обов'язковими є перевірки фінансового стану засновників комерційних банків, підприємств з іноземними інвестиціями, акціонерних товариств, холдингових компаній, інвестиційних фондів, довірчих товариств і інших фінансових посередників; емітентів, тобто підприємств, установ, організацій, що випускають у обіг грошові знаки, цінні папери, платіжно-розрахункові документи.
Аудитори й аудиторські фірми при виконанні своїх обов'язків мають право одержувати необхідні документи, у тому числі і від третіх осіб, пояснення, перевіряти наявність майна, грошей, цінностей, вимагати від керівників об'єктів, що перевіряються, контрольні огляди, заміри виконаних робіт, залуча-

>>>250>>>
ти до участі в перевірці фахівців різного профілю. Наслідки проведення аудиту оформляються висновком, актом або довідкою.
Аудиторські перевірки не виключають здійснення контролю державними контролюючими органами.
Виділяються два види аудиту: внутрішньофірмо-вий і зовнішній.
Внутрішньофірмовий аудит здійснюється внут-рішньофірмовою аудиторською службою, що функціонує як на рівні центрального керівництва фірми, так і на рівні філій, дочірніх компаній тощо.
Внутрішньофірмовий аудит спрямований на поліпшення ефективності рішень з удосконалення фінансової і господарської діяльності підприємства з метою максималізації прибутку і рентабельності.
Зовнішній аудит виконують спеціальні аудиторські фірми за договором з державними податковими й іншими органами, підприємствами, банками, акціонерами тощо. Основним завданням є установлення вірогідності фінансової звітності об'єктів, а також розробка рекомендацій щодо усунення недоліків у діяльності, поліпшенню їх фінансово-господарської діяльності і комерційних результатів.
Питання для засвоєння матеріалу:
1. Перерахуйте суб'єктів і об'єктів фінансових правовідносин.
2. В чому полягають особливості та класифікація фінансових правовідносин?
3. Яке загальнодержавне та внутрішньогосподарське значення має фінансовий контроль?
4. На які державні органи покладено організацію фінансового контролю?
5. Охарактеризуйте види і методи фінансового контролю.
6. Розкрийте сутність ревізії та класифікацію її видів.
7. У чому полягає контроль фінансово-кредитних органів?
8. Які функції покладено на рахункову палату як суб'єкт фінансового контролю?
9. Які функції покладено на Міністерство фінансів України, Державне казначейство України та Державну контрольно-ревізійну службу?
10. У чому полягає сутність банківського контролю?

>>>251>>>
11. Розкрийте значення та види внутрішньогосподарського контролю.
12. Розкрийте порядок здійснення аудиторського (незалежного) фінансового контролю.
Література:
1. Закон України «Про Державну податкову службу в Україні» від 4 грудня 1990 р.
2. Господарський кодекс України: Кодекс набирає чинності з 1 січня 2004 р. — К.: Школа, 2003.
3. Цивільний кодекс України: Кодекс набирає чинності з 1 січня 2004 р. — К.: Школа, 2003.
4. Ефимова Л. Г. Банковское право. Учебное и практическое пособие. — М., 1994.
5. Качан О. О. Банківське право: Навч. посіб. — К.: Юрін-ком Інтер, 2000.
6. Основи банківської справи / За ред. Мороза А. Н. — К.: Ліра, 1994.
7. Фінансове право: Навч. посібник для студентів юрид. вузів та факультетів. — К.: Вентурі, 1995.
8. Фінансове право: Курс лекцій / В. А.Предборський, Жук Л. А., Зюнькін А. Г. та ін. — К.: Правові джерела, — 1998.
9. Финансовое право. Учебник / Под ред. Н. И. Хими-чева. — М.: Издательство БЕК, 1996.


>>>252>>>


Головна сторінка  |  Література  |  Періодичні видання  |  Побажання
Розміщення реклами |  Про бібліотеку


Счетчики


Copyright (c) 2007
Copyright (c) 2022